У ВІТОВСЬКОМУ РАЙОНІ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РОБОТА ЩОДО ПОШУКУ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

0.0

Кожен народ пишається своїми здобутками… А ми ,українці,пишаємося не лише своєю історією. Україна – найкраща країна,найкращий куточок на землі. І ми пишаємося найродючішими чорноземами,найкрасивішою природою,найніжнішою солов’їною мовою на світі,найпрекраснішими традиціями і найталановитішими людьми,які відроджують ці традиції і народні мистецтва.
Спокон віків носієм народної культури було село. Сама природа народного мистецтва невіддільна від дерев,трав,колосистого жита,блакиті річок і ставів,що оточують людину.
28 липня 2018 року працівників СЕКТОРУ КУЛЬТУРИ ВІТОВСЬКОЇ РДА та ВІТОВСЬКОГО РОМЦ запросила до себе у гості жителька смт Первомайське Вітовського району Кирилюк Лідія Андріївна, щоб розповісти про технологію виготовлення килимів, якою вона володіє вже багато років та передає у спадок не тільки своїй невістці Тетяні Степанівні та онучці Сніжані, а й всім бажаючим, кого цікавить дана техніка.
Свято барв та відчуття тепла і затишку подарували нам килими, накидки на крісла, наволочки, килимкові доріжки.
Техніка, якою володіє Кирилюк Л.А., щось середнє між вишивкою та килимарством. Сама Лідія Андріївна називає її вибиванням.
Ця культурна практика називається ще технікою «вишивка петлею» або махрова вишивка, нетканий гобелен, техніка посмикування, набивка, килимова вишивка, голкопробивна техніка та відноситься до традиційних ремесел.
Особлива чарівність виробам, виконаним в цій технікою, надає незвичайна текстура вишивки. М'які петельки створюють відчуття теплоти і ніжності.
Більше 30 років вибивала Лідія Андріївна свої вироби й очей не підводила, а коли на килимі з’являлися квіти, зірки чи хмель, вона уявляла, що йде до доброї долі зеленими луками, свіжими берегами та пахучими садами.
Все почуте й побачене у цієї дивовижної жінки глибоко западає в душу, бо енергія її творчості – світла і пісні, які вона співає – живі, народні, колоритні. І сама вона – щира душею, такі як Лідія Андріївна проста сільська жінка, якій стільки довелося пережити на віку, але попри все вона плекає любов до України, чудових народних традицій, краси та благородності людської праці.
Ще до зустрічі із Кирилюк Л.А. ми склади короткий опис елементу НКС, поцікавилися сучасним станом збереження та його майбутнього, провели історичну розвідку.
Відеоробота, яку ми розпочали декілька днів тому, поки не доведена до кінця, тому, що максимально точно зобразити виробничий процес на даному етапі дуже складно через вік носія елемента НКС, але ми не втрачаємо надії, що зустрінемося із Лідією Андріївною вже наступної суботи.
Життя кожної людини - це своєрідний килим, де яскраві і чарівні миті чергуються з сірими днями.
Що ж дає килимам дев'яносторічної Кирилюк Л.А. магічну силу? Може це чарівні заклинання, а може справа в узорах на килимі. Килимові візерунки - не прикраса, а магічні символи.
На виробах Лідії Андріївни зображені не тільки квіти, які уособлюють уявлення народу про Всесвіт як систему та символізують продовження роду, а й геометричні орнаменти, які за стародавнім повір’ям утілювали богиню Землі та служили добрим охоронним символом. На килимах та килимових доріжках майстрині можна побачити хвилясті лінії, які несуть в собі енергетику розвитку та любові, уособлюють родючість, символізують життєву ниву, де чоловік виконує роль сіяча, а жінка є берегинею, що ростить і плекає родинне дерево. Співаючи мелодійної української пісні, Лідія Андріївна сиділа біля віконечка й вишивала червоні ружі, які радісно всміхалися з помаранчевого полотна та білих голубів, які здавна перед людьми демонстрували вірне кохання, подружнє життя і цим символічно заслужили таке поширене їх зображення на килимах.
Наші предки не сумнівалися, що тканина, покрита чарівними знаками, може охоронити від бід оселю, принести достаток, подарувати власникові здоров'я . 
Тож, побувавши у гостях жительки смт Первомайське Лідії Андріївни, ми зрозуміли, що килими можна читати, як книгу, і малюнки, які здаються просто прикрасою, можуть розповісти цілу історію.
Хочеться побажати цій чудовій жінці, щоб її очі наповнювалися слізьми тільки від радості і щастя, щоб нездужання, навіть найнезначніші, не затьмарювали її життя. Нехай в душі Лідії Андріївни завжди живе гармонія і Божа любов, нехай Господь благословляє її на мир і душевний спокій, радість і щастя!
Директор Вітовського РОМЦ Наталя Феник.

Подiлитися:

Пока нет комментариев

Написати коментар:
captcha
Новий розвиток сучасної української освіти
Валерий Жидков



У ВІТОВСЬКОМУ РАЙОНІ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РОБОТА ЩОДО ПОШУКУ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ