Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод

5.0


9 листопада 2016 виповнилося 40 років від створення Української Гельсінської Групи, Наприкінці ХХ століття, позначеного небаченими досі спалахами насильства, розпочався якісно новий – ненасильницький та легальний етап боротьби українців за національні та людські права. Недаремно згодом місію Української Гельсінської Групи – як сіячів нових громадянських вартостей - порівняють з місією Кирило-Мефодіївського браства ХІХ століття. Втім, не так багато знає сучасне молоде покоління про долі українських дисидентів радянської доби. У цьому сенсі імена М. Ганді, В. Гавела, М. Л. Кінга більш відомі донині, аніж, приміром, імена Миколи Руденка чи Валерія Марченка. 

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод, відома також як Українська Гельсінська група (УГГ), об'єднання діячів українського правозахисного руху, утворене в Україні 9 листопада 1976. На 50-тисячному мітинзі у Львові 7 липня 1988 р. на її основі було проголошено створення Української Гельсінської спілки (УГС). 

Вона стала найбільшою правозахисною організацією в республіці. Її керівником став письменник Микола Руденко, а серед 36 членів були такі відомі дисиденти, як Петро Григоренко, Левко Лук'яненко, Іван Кандиба, Надія Світлична, В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Святослав Карванський, Оксана Мешко, Олесь Бердник та ін. 

Група ставила за мету сприяти ознайомленню української громадськості із “Загальною декларацією прав людини” (1948), втілювати на практиці положення гуманітарних статей Прикінцевого Акта Гельсінської наради (1975 р.). Її членами була підготовлена й оприлюднена серія документів під назвою “Меморандум” та “Інформаційні бюлетені УГГ”, в яких ви­світ­лювались факти переслідування інакодумців, становище політичних в’язнів СРСР.  

У декларації Української Гельсінської Спілки зазначалося, що організація має за мету вирішення чотирьох головних завдань:

1. Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією Прав Людини.

2. Виходячи з переконань, що мир між народами не можна забезпечити без вільних контактів поміж людьми, а також без вільного обміну інформацією та ідеями, активно сприяти виконанню статей Прикінцевого Акта з питань безпеки і співпраці в Європі.

3. Домагатися, щоб на всіх міжнародних нарадах, де мають обговорюватися підсумки виконання Гельсінських угод. Україна, як суверенна європейська держава і член ООН, була представлена окремою делегацією.

4. З метою вільного обміну інформацією та ідеями домагатися акредитування в Україні представників зарубіжної преси.

У Декларації проголошувалося, що в своїй роботі спілка керується не політичними, а лише гуманітарно-правовими мотивами і свою головну мету бачить в ознайомлені світового співтовариства з порушенням прав людини в Україні.

Незважаючи на цілковиту законність діяльності спілки, її підтримку західними демократіями, акції групи проходили в обстановці постійного тиску з боку владних структур. Особливу ненависть викликали у КДБ поширювані на Заході меморандуми про незаконні арешти, списки політичних в'язнів, їхнє становище у в'язницях тощо.

Джерело: Миколаївська обласна державна адміністрація, офіційний сайт

  • Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод
Подiлитися:

Пока нет комментариев

Написати коментар:
captcha
Новий розвиток сучасної української освіти
Валерий Жидков



Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод